Теоретичне дослідження впливу обтічності на експлуатаційні властивості магістральних автопоїздів із встановленим рухомим даховим обтічником

  • Viktor Virchenko Полтавський національний технічний університет імені Юрія Кондратюка https://orcid.org/0000-0002-5346-9545
  • Maxym Skoryk Полтавський національний технічний університет імені Юрія Кондратюка https://orcid.org/0000-0001-9001-4913
  • Anatolii Kryvorot Полтавський національний технічний університет імені Юрія Кондратюка https://orcid.org/0000-0001-5919-7352
  • Oleksandr Meshko Полтавський національний технічний університет імені Юрія Кондратюка
Ключові слова: магістральний автопоїзд, обтічність, аеродинамічні властивості, даховий обтічник, коефіцієнт обтічності

Анотація

Досліджено вплив обтічного елементу, розташованого на даху тягача магістрального автопоїзда, а саме ефективність роботи безкапотного автомобіля з встановленим на нього удосконаленим даховим обтічником, який має можливість налаштування під будь-який причіпний склад. Було припущено, що відносно аналогів він забезпечує високі показники обтічності за рахунок можливості вибору відповідних геометричних параметрів, забезпечує зручність у використанні та можливість налаштування обтічника під час руху автомобіля, запобігає можливості ймовірних несправностей під час сильних поривів вітру чи буревіїв за рахунок міцності конструкції механічної частини приводу керування та сучасних електронних систем. На основі проведених теоретичних досліджень обтікання різних тягачів магістральних автопоїздів були встановлені залежності потужності та витрати палива від коефіцієнту обтічності автомобіля при прийнятих швидкостях його руху. Було доведено, що удосконалений обтічник доцільно використовувати саме на безкапотних тягачах із малою та середньою висотою кабіни. Теоретичні дослідження проводилися за допомогою прикладного програмного забезпечення Microsoft Exel та SolidWorks за допомогою електронних обчислювальних машин.

Посилання

[1]. Карабцев, В.С. & Валеев, Д.Х. (2011). Аэродина¬мика плохобтекаемых тел и возможности ее применения при проектировании грузовых автомобилей. Механика машин, механизмов и материалов, 4, 97-102.
[2]. Cooper, K.R. (2004). Commercial Vehicle Aerodynamic Drag Reduction: Historical Perspective as a Guide. The Aerodynamics of Heavy Vehicles: Trucks, Buses, and Trains. (рр.9-28). Berlin, Heidelberg: Springer,. doi:10.1007/978-3-540-44419-0_2
[3]. Pevitt, C., Chowdury, H., Moriaand, H. & Alam, F. (2012). A Computational Simulation of Aerodynamic Drag Reductions for Heavy Commercial Vehicles. 18th Australasian Fluid Mechanics Conference. Launceston, Australia. Retrieved from https://people.eng.unimelb.edu.au.
[4]. Евграфов, А.Н. (2010). Аэродинамика автомобиля. Москва: МГИУ.
[5]. Гухо, В.Г. (1987). Аэродинамика автомобиля. Москва: Машиностроение.
[6]. Гришкевич, А.И. (1968). Автомобили: теория. Минск: Высшая школа.
[7]. Пилипенко, О.М., Батраченко, В.О. & Литовчен-ко, І.М. (2017). Моделювання аеродинаміки сідельного автопотягу. Вісник Хмельницького національного універ-ситету, 2, 27-33.
[8]. Khosravi, M., Mosaddeghi, F. & Oveisi, M. (2015). Aerodynamic drag reduction of heavy vehicles using append devices by CFD analysis. Journal of Central South Univer-sity, 22, 4645-4652. doi:10.1007/s11771-015-3015-7.
[9]. McCallen, R., Flowers, D., Dunn, T., Owens, J. et al. (2000). Aerodynamic Drag of Heavy Vehicles (Class 7-8): Simulation and Benchmarking. SAE Technical Paper 2000-01-2209. doi:10.4271/2000-01-2209.
[10]. Khaled, M., Elhage, H., Harambat, F. & Peerhossaini, H. (2012). Some innovative concepts for car drag reduction: A parametric analysis of aerodynamic forces on a simplified body. Journal of Wind Engineering and Industrial Aerodynamics, 107/108, 36-47.
doi:10.1016/j.jweia.2012.03.019
Опубліковано
2018-10-12
Як цитувати
Virchenko Viktor Теоретичне дослідження впливу обтічності на експлуатаційні властивості магістральних автопоїздів із встановленим рухомим даховим обтічником / Viktor Virchenko, Maxym Skoryk, Anatolii Kryvorot, Oleksandr Meshko // ACADEMIC JOURNAL Industrial Machine Building, Civil Engineering. – Полтава: ПНТУ, 2018. – Т. 2 (51). – С. 187-195. – doi:https://doi.org/10.26906/znp.2018.51.1314.