Досвід використання вапняків одеського регіону як основи фундаментів

Ключові слова: вапняк-черепашик, несуча здатність, буронабивна паля

Анотація

Установлено, що при будівництві висотних будівель в Одесі часто використовують фундаменти з буронабивних паль, які занурюють у вапняк-черепашник та не прорізають усієї його товщі. Заглиблення паль у менш міцні меотичні глини не доцільно, оскільки навантаження від будівлі палями передається на весь масив вапняку. Визначено, що при розрахунку таких фундаментів виникають труднощі, оскільки вапняк-черепашник Одеського регіону не є скельною породою, а в нормативних документах відсутні дані для визначення несучої здатності буронабивних паль у вапняку як паль тертя. Екс**периментально доведено, що за результатами статичних випробувань буронабивних паль у вапняку-черепашнику їх несуча здатність значно вище значень аналітичних розрахунків за існуючими нормативними документами у вигляді паль-стійок, оскільки середнє значення межі міцності при одновісному стисненні вапняку малої міцності зазвичай становить Rc = 0,5... 1,0 МПа. Виявлено, що завданнями цих досліджень є визначення несучої здатності буронабивних паль у вапняку-черепашнику шляхом проведення статичних випробувань натурних зразків, а також порівняння отриманих результатів з аналітичними рішеннями різними способами для обґрунтування проектних рішень. Для розв’язання поставлених завдань застосовано експериментальні та розрахункові методи, як стандартні, так розроблені за участю авторів.  З’ясовано, що комплексні дослідження дозволили визначити несучу здатність і допустиме навантаження на буронабивні палі шляхом проведення статичних випробувань та аналітичного розрахунку за нормативними документами й запропонованою методикою. Установлено, що результати розрахунку запропонованим методом дають хорошу збіжність з результатами статичних випробувань.

Посилання

[1]. Бойко, І.П., Карпенко, Ю.В., Новофастовський, С.М. & Подпрятов, В.С. (2004). Визначення несучої здатності буроін’єкційної палі великого діаметра за допомогою рі-зних методів. Основи і фундаменти, 28, 79-94.
[2]. ДБН В.2.1-10-2009. (2011). Основи та фундаменти споруд. Зміна №1. Київ: Мінрегіонбуд України.
[3]. Новский, В.А. (2016). К расчету буронабивных свай в известняке-ракушечнике. Вісник Одеської державної академії будівництва та архітектури, 63, 298-303.
[4]. Kornienko, N.V., Novskiy, A.V., Novskiy, V.A., Tkalich, A.P., & Tugaenko, Y.F. (2011). Mechanical Prop-erties of Semi-Rocks Soils and Methods of Their Determina-tion. Proceedings of the 15th European Conf. on Soil Me-chanics and Geotechnical Engineering. Part 1. (Athens). 43-47. Retrieved from http://ebooks.iospress.com/publication/31172
[5]. Зерцалов, М.Г. & Конюхов, Д.С. (2006). Проблемы определения несущей способности свай в скальных гру-нтах. Достижения, проблемы и перспективные направ-ления развития теории и практики механики грунтов и фундаментостроения. Академические чтения по геоте-хнике. Казань, 28-30.
[6]. Митинский, В.М. & Бараник, С.В. (2017). Геотехни-ческое обоснование строительства зданий повышенной этажности в г. Одессе. Світ геотехніки, 2(54), 10-13.
[7]. Aysen, A. (2005). Soil Mechanics: Basic Concepts and Engineering Applications. CRC Press.
Опубліковано
2018-10-12
Як цитувати
Mitinskiy Vasiliy Досвід використання вапняків одеського регіону як основи фундаментів / Vasiliy Mitinskiy, Oleksandr Novskiy, Vasiliy Novskiy // ACADEMIC JOURNAL Industrial Machine Building, Civil Engineering. – Полтава: ПНТУ, 2018. – Т. 2 (51). – С. 85-90. – doi:https://doi.org/10.26906/znp.2018.51.1297.